ЯК ЗАХИСТИТИ ДИТИНУ ВІД ВИКРАДЕННЯ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Останнім часом збільшилася кількість повідомлень про викрадення дітей. Саме тому батькам необхідно розуміти, як захистити дитину на вулиці та навчити її кликати на допомогу.

Багато дорослих забороняють дітям кричати, голосно розмовляти, висловлюючи емоції або відстоюючи свою правоту. Вони не замислюються про те, що заборонами позбавляють дитину шансів врятувати своє життя.

Гучний звук – це спосіб привернути увагу. Якщо потрібна допомога, то повідомляти треба про це голосно.

Що роблять діти в той момент, коли відчувають тривогу чи небезпека? Плачуть і своїм криком намагаються привернути увагу батьків. Це вважається нормою. Адже, почувши крик, батьки прийдуть на допомогу.

Часто дорослі роблять помилку, коли забороняють дітям кричати. Тому логічно, що в певний момент в дитині “відключається” цей цінний навик. Саме вміння закричати, привернути увагу і покликати на допомогу може врятувати життя.

Які ще є методи вберегти дитину:

  • Вибирайте яскравий одяг для дитини – це підвищить ймовірність швидко знайти її серед людей.
  • Завжди тримайте дитину в полі зору.
  • Дитина завжди має йти перед вами, а не позаду вас.
  • Завжди тримайте дитину за руку.
  • Чим молодша дитина, тим міцніше ви маєте тримати її, а не вона вас.
  • В транспорт намагайтеся заходити водночас або щоб дитина заходила раніше за вас.
  • Старайтесь заходити на передні двері в транспорті.
  • Вчіть дитину кричати “Мама!” або “Тато!”, коли вона вас не бачить.

Важливо пам’ятати, що поганим і злим може бути будь-хто – дитина, підліток, жінка, бабуся чи дідусь.

Не варто сварити дитину, якщо щось пішло не так. Краще пояснити деталі, адже важливо, аби вона розуміла ситуацію.

Куди звертатися у разі викрадення дитини

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець дав практичні рекомендації, як діяти українцям, чиїх дітей було незаконно вивезено за межі України. Про це він написав у Telegram.

Перед тим, як почати діяти, потрібно: заспокоїтись і не панікувати; зібрати всю інформацію про депортовану дитину та обставини цих подій; записати всю зібрану інформацію та зберегти хронологію подій.

При зверненні вам необхідно повідомити такі дані:

  • ПІБ дитини, точну дату і місце народження дитини;
  • адресу місця проживання дитини;
  • місце, з якого дитина була примусово переміщена, та обставини незаконного переміщення;
  • інформацію про те, чи дитина була переміщена з батьками, в супроводі інших осіб або ж сама;
  • якщо відомо, надати дані про поточне місце перебування дитини чи останнє відоме місцезнаходження, обставини таких подій;
  • статус дитини, якщо такий є (дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування);
  • особливі прикмети, які має дитина (особливості тіла, шрами, родимки тощо);
  • актуальне фото дитини;
  • ПІБ, дата народження, місце реєстрації та проживання, номери мобільних телефонів, електронні адреси та місце поточного перебування батьків / інших законних представників або родичів дитини;
  • дані особи, яка повідомила про примусове переміщення дитини: ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, електронна адреса.

Після підготовки всіх даних негайно зверніться за допомогою:

  • зателефонуйте в Національну поліцію України, особисто в найближче відділення або за телефоном 102;
  • зателефонуйте в Національне інформаційне бюро, за номером 16-48 – по Україні, або +380442878165 – для тих хто за кордоном.

Також можна заповнити онлайн-форму на сайті “Діти війни”.

Повідомити про депортацію дитини можна й уповноваженому Верховної Ради України з прав людини:

  • на гарячу лінію 0-800-50-17-20 – в межах України;
  • на телефон 044-299-74-08 – для дзвінків з-за кордону;
  • на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua.

УВАГА! Інформація до відома

Найближчі об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту(укриття) поза межами Кременчуцького ЗДО № 35 знаходяться за адресами:

вул.Покровська, 14 (ЦНАП);

вул. Соборна, 32/29 ( кафе “КОFFAN”)

Правила поведінки у захисних спорудах цивільного захисту

Правила поведінки у захисних спорудах цивільного захисту

Укриття у захисних спорудах цивільного захисту є надійним способом захисту людей від засобів масового ураження в особливий період, а також під час надзвичайних ситуацій у мирний час та є основним видом колективного захисту.

Для колективного захисту людей передбачаються, як стаціонарні захисні споруди, так і укриття, які зводяться у короткі терміни з готових конструкцій, або обладнані в існуючих підвальних приміщеннях.

Сховище – герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають сплив на них небезпечних факторів, які виникають снаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Сховище складається з основного приміщення для розміщення людей і допоміжних приміщень – входів, приміщення фільтровентиляційного обладнання, дизельної електростанції, приміщення для зберігання продуктів, резервуарів для води, санітарного вузла, тамбурів, тамбурів-шлюзів.

Протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають сплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.

Протирадіаційні укриття можуть обладнуватись у підвалах будівель. Внутрішнє обладнання Протирадіаційного укриття аналогічно обладнання приміщень сховищ. Крім того, для захисту  людей можуть застосовуватися найпростіші укриття.

Швидкоспоруджувальна захисна споруда цивільного захисту – захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Заповнення захисних споруд здійснюється по сигналу оповіщення “Увага Всім!”.

При підготовці до укриття в захисні споруди кожен громадянин повинен узяти з собою:

  • одяг
  • засоби індивідуального захисту
  • запас медикаментів
  • запас води та продуктів харчування на 2 доби

Про собі необхідно мати документи:

  • паспорт
  • військовий квиток
  • трудову книжку, пенсійне посвідчення
  • свідоцтво про народження дітей

У приміщеннях для громадян норми площі на одну людину 0,5 мпри двохярусному розташуванні нар і 0,4 м2 – при трьохярусному. Нижній ярус призначений для сидіння людей, а верхні поверхи нар для відпочинку.

У приміщеннях сховищ та укриттів щодня треба проводити 2-х разове прибирання приміщень силами людей за розпорядженням старших груп.

Люди, що укриваються у захисні споруди зобов’язані:

  • швидко та без метушні зайняти вказані місця в приміщенні захисної споруди;
  • виконувати правила поведінки, усі розпорядження старших групи;
  • підтримувати чистоту та порядок у приміщеннях захисних споруд;
  • утримувати в готовності засоби індивідуального захисту;
  • за необхідності виконувати роботу з подачі повітря в захисні споруди;
  • дотримуватися правил техніки безпеки.

У захисних спорудах рекомендується: проводити бесіди, читати вголос, слухати радіопередачі, грати в тихі ігри.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

Приносити легкозаймисті речовини або речовини із сильним запахом, громоздкі речі, приводити домашніх тварин, шуміти, палити, запалювати свічки, газові лампи, включати та виключати освітлення, ходити без потреби, відчиняти двері, брати інструменти, інженерні агрегати.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА У ПОБУТІ

Дотримання правил пожежної безпеки у побуті пов’язано з використанням електричних побутових приладів, газових пальників і займистих предметів. Для того, щоб уникнути виникнення пожежі вдома, батьки і педагоги повинні пояснити дітям вимоги щодо пожежної безпеки у побуті.

  • Сірники, запальнички та інші предмети, за допомогою яких можна розпалювати вогонь – не іграшка. Батьки повинні прибирати їх подалі від дитячих очей, а діти, якщо натрапили на подібні знахідки, ні в якому разі не повинні брати їх до рук.
  • Не можна використовувати переносні електричні обігрівачі для сушіння білизни.
  • Не можна залишати електричні прилади без нагляду, вони можуть стати причиною пожежі.
  • Виходячи з дому, слід перевірити, чи вимкнені  електричні прилади, газ і світло. Замикання або газова пічка можуть стати причиною загоряння.
  • Під час відключення електрики багато сімей використовують воскові або парафінові свічки для локального освітлення приміщення. Діти з задоволенням спостерігають за «танцюючим» язичком полум’я і, навіть, грають з ним. Слід бути дуже обережними з палаючими свічками, так як незахищене полум’я може легко перекинутися на найближчі предмети і стати причиною загоряння.
  • У квартирах з несправною або старої електричною проводкою не можна користуватися електричними приладами. Не слід перевантажувати стару проводку, оскільки це може призвести до замикання і займання. Діти повинні знати про це.
  • Розетки слід закривати спеціальними захисними екранами або насадками.
  • Зараз практично у кожного є мобільний телефон. Поясніть дитині, що залишати його на зарядному пристрої без нагляду дуже небезпечно.

Всі перераховані вище правила більшою мірою стосуються батьків, оскільки їх обов’язком є дбати про безпеку дитини. Що ж стосується самих дітей, то з метою попередження ситуацій з виникненням пожеж вони повинні усвідомити таке:

  • сірниками, свічками, запальничками  та іншими небезпечними предметами грати не можна. Якщо дитиною знайдено що-небудь з перерахованого, вона повинна віддати свою знахідку дорослим;
  • вмикати телевізор, комп’ютер, ноутбук без дорослих не можна (мова йде про маленьких дітей, які ще не досить добре освоїли ці гаджети);
  • користуватися будь-якими електричними приладами без дорослих не можна;
  • залишати без нагляду ввімкнені електроприлади не можна.

Якщо виникла пожежонебезпечна ситуаціято дитина повинна знати такі правила і вимоги:

  • маленьким дітям самостійно гасити пожежу забороняється;
  • у разі пожежі або задимлення приміщення, його слід негайно покинути (вибігти з будинку, квартири). Якщо такої можливості немає, слід вийти на балкон і голосно кликати на допомогу;
  • покликати на допомогу сусідів (якщо батьків немає вдома), повідомити батькам про пожежу по телефону;
  • попросити сусідів викликати пожежну бригаду або зробити це самому за телефоном 101;
  • заборонено ховатися у палаючому або задимленому приміщенні під ліжками або у шафах;
  • забороняється користуватися під час пожежі ліфтом, так як він може вийти з ладу із-за пошкодження електропроводки;
  • якщо полум’я перекинулося на одяг дитини, вона повинна впасти на підлогу і ,катаючись, загасити її;
  • дим небезпечний не менше вогню, тому для запобігання отруєння чадним газом особі під час пожежі слід прикривати обличчя мокрим рушником або серветкою.

Правила поведінки на водоймах взимку

                                                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                       Наказом директора

                                                                                       Кременчуцького ЗДО № 35

                                                                                        22.11.2023 № 75 о/д

Алгоритм дій у разі нападу

або ризику нападу на заклад освіти

  • Команда реагування Кременчуцького ЗДО № 35:

 відповідальна особа з питань ЦЗ в ЗДО;

 заступник керівника ЦЗ;

 керівник формування зв’язку та оповіщення;

 особа, що виконує функції комісії з евакуації

  • У разі отримання інформації про напад  або ризик нападу на заклад дошкільної освіти  члени команди реагування виконують наступні заходи :
  • відповідальна особа з питань ЦЗ, заступник директора з ЦЗ негайно викликають поліцію та (за необхідності) інші екстрені служби, відповідальна особа за оповіщення в ЗДО вмикає систему оповіщення за першим сигналом та повідомляє керівнику закладу освіти про напад або ризик нападу на заклад освіти;
  • особа, що виконує функції комісії з евакуації з’ясовує обставини нападу або виникнення ризику нападу (сутність загрози, кількість постраждалих від нападу, їх фізичний стан та місце перебування); інформація про обставини нападу повідомляється керівнику ЗДО (директору).
  • Директор приймає рішення про проведення (чи не проведення) евакуації  та надає відповідні розпорядження команді реагування;  інформує департамент освіти про хід подій, тримає зв’язок з поліцією та екстреними службами.
  • У разі неможливості евакуації, зокрема якщо проведення евакуації може бути небезпечним, команда реагування уживає заходів щодо залишення учасників освітнього процесу в місці їх перебування в закладі освіти та блокування будь-яким способом дверей та вікон;
  •  у разі проведення евакуації відповідальна особа за оповіщення в ЗДО вмикає систему оповіщення за другим сигналом;
  • команда реагування уживає заходів щодо проведення безпечної евакуації учасників освітнього процесу в безпечне місце:
  • організовує безпечне пересування учасників освітнього процесу до укриття або іншого безпечного місця;
  • перевіряє приміщення, будівлю закладу освіти на відсутність у них учасників освітнього процесу;
  •  виконує вимоги поліцейських та/або працівників ДСНС, які прибули в заклад освіти для реагування на напад або ризик нападу, та сприяє в межах компетенції їх діяльності та за можливості інформує про перебіг евакуації, місця перебування учасників освітнього процесу;
  • у разі наявності постраждалих від нападу організовує надання їм домедичної допомоги, у тому числі із залученням екстрених служб.
  • Вихователі усіх груп за можливості оповіщають батьків, інших законних представників про переміщення здобувачів освіти в укриття;
  •  Команда реагування погоджує повернення учасників освітнього процесу до навчання після завершення заходів, вжитих у разі нападу або ризику нападу на заклад освіти, а також перевіряє кількість здобувачів освіти.
  • Керівник закладу (директор) інформує департамент освіти про результати інциденту.
  1. Керівник закладу освіти (директор) координує та контролює дії членів команди реагування закладу освіти та працівників закладу освіти.

АБЕТКА БЕЗПЕКИ: терористична загроза

Правила дорожнього руху(поради батькам)

https://www.youtube.com/watch?v=_dCew8wn8TQ

АТ ” ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО” ЗАСТЕРІГАЄ про небезпеку ураження електрострумом!

Під час негоди і сильних вітрів зростає число обривів проводів на повітряних лініях електропередач і значно зростає небезпека електротравмування. При обриві будь- якого проводу, не можна наближатися до місця його падіння менше 8-ми метрів. Від “крокової напруги” можливе смертельне ураження електрострумом. Покидати небезпечну зону необхідно пересовуючи ноги без відриву від землі, ступнями одна біля одної.

Повітряні та кабельні лінії ,трансформаторні підстанції знаходяться під напругою, а тому завжди несуть потенційну загрозу життю і здоров’ю людей. Категорично забороняється підходити до місця падіння проводу або перерваного кабелю на відстань менше 8-ми метрів, вилазити на опори, самовільно проникати на територію та в будівлі підстанцій, підніматися по металоконструкціям, відкривати двері, наближатися і торкатися струмопровідних частин та ізоляторів електроустановок. Небезпечно підходити до опор і дерев на яких “лежить” обірваний провід; зривати плоди з дерева і вилазити на нього, коли гілка торкається проводу; рибалити на водоймах під проводами повітряних ліній або поблизу них.

При виявленні обірваного проводу, відкритих дверей електроустановки чи якогось іншого загрозливого дефекту, негайно повідомте про це черговому диспетчеру Кременчуцької філії ПАТ “ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО” по тел. 74-22-62, 760-118.

Що таке мова ворожнечі та як з нею боротися?

БЕЗПЕКА НА ДОРОГАХ ТА ТРАНСПОРТІ

У період війни безпека громадян, у тому числі на транспорті та дорогах , не втрачає актуальності та набула нових викликів. Зокрема пошкодження доріг, встановлення блокпостів та відсутність вуличного освітлення через обстріли стали факторами, які змусили переглянути підходи до організації дорожного руху на місцях. На фоні воєнних подій патрульними спостерігається часте ігнорування правил дорожнього руху як з боку водіїв, так і інших учасників дорожнього руху. До вашої уваги соціальні відеоролики ” Безпечна країна очима дітей” , перегляньте їх разом з дітьми, обговоріть побачене, встановіть разом правила безпечної поведінки!

SHINE BRIGHT – СВІТИСЬ ЯСКРАВО

https://dopomogadtp.com/bud-pomitnym-na-dorozi/

Залізниця не місце для гри

СЕКСУАЛЬНА БЕЗПЕКА: як вберегти дитину від насилля

Радимо переглянути:

Безпека дитини / правила поведінки дітей з незнайомцями ( правила для батьків )

ШАНОВНІ БАТЬКИ! Для кращого осмислення змісту правил безпечної поведінки варто переглянути спеціально створені відео, які розміщені на ютуб-каналі ВБО «Український фонд «Благополуччя дітей»:

# урок для батьків № 1: «Про сексуальне насильство над дітьми», https://www.youtube.com/watch?v=0KJYrhqfBrk

# урок для батьків № 2: «Як дітям визначити та захистити особисті кордони», https://youtu.be/GIUB83IaJcw

 # урок для батьків № 3: «Як дітям берегти та захищати своє тіло», https://youtu.be/cOqH6KAJ4U8;

 # урок для батьків № 4: «Як дітям відрізнити та захистити себе від «поганих» секретів», https://youtu.be/KUCJRHLmdII

 # урок для батьків № 5: «Як дітям застосувати та захистити своє «Ні!», https://youtu.be/ar7zP5MU1fw

# урок для батьків № 6: «Як дітям діяти та кому довіряти, щоб себе захистити», https://youtu.be/XNsyqc3gQts

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ПОВЕНІ ТА ПАВОДКУ

Йде весна … І з настанням весняної відлиги зростає небезпека підняття рівня ґрунтових вод, та як наслідок, ймовірність виникнення повеней і паводків.

Вони можуть привести до зсувів і обвалів ґрунту, руйнування житлових будинків і споруд, мостів і захисних дамб, розмивання залізничних і автомобільних доріг, аварій на інженерних комунікаціях.

Щоб вберегтися від небезпечних наслідків рекомендуємо дотримуватися деяких правил особистої безпеки.

Під час повені чи паводку особливо уважними повинні бути мешканці, які проживають поблизу водойм, у низинах, а також у зонах можливого затоплення. Захистити будинок, підвал чи погріб від потоку води можна влаштувавши бар’єр з мішків з піском або глиною.

Найголовніше – не панікуйте!

Зробіть запас продовольства, медичних препаратів, води. Перенесіть продовольство, та цінні речі на верхні поверхи або підійміть на верхні полиці, документи упакуйте у водонепроникаючий пакет.

При раптовому затоплені під час повені чи паводку:

  • негайно залиште зону затоплення, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, заздалегідь подбайте про свійських тварин;
  • підійміться на верхні поверхи будівлі, якщо будинок одноповерховий, розташуйтесь на горищі чи даху, використовуйте підвищені місця рельєфу та будь-які підвищення (дерева, стовпи, транспортні зупинки, рекламні конструкції тощо);
  • до прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятувальникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;
  • потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна утриматися на воді до надходження допомоги.

При оголошені евакуації населення, вимкніть електропостачання, перекрийте крани сантехнічного обладнання, зачиніть двері й вікна.

Залишаючи небезпечну зону, варто узяти із собою теплий зручний одяг і взуття, ковдри, продукти харчування, воду й документи. При необхідності, дочекайтесь допомоги рятувальних служб.

Якщо небезпека минула, повертатися додому потрібно обережно, переконайтесь, що будівля не отримала внаслідок підтоплення ушкоджень, остерігайтеся обірваних ліній електроживлення і пошкоджених газових магістралей.

Не користуйтесь електромережою до повного висихання будинку.

Користуватися газом, електрикою та каналізацією можна, отримавши дозвіл відповідних служб.

Не вживайте продукти харчування і питну воду, які були підтоплені, останню обов’язково кип’ятіть.

Все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції.

З питань проведення рятувальних робіт та ліквідації наслідків повені чи паводку звертайтеся до органів виконавчої влади та службу порятунку за телефоном 101.

ЗО липня – Всесвітній День протидії торгівлі людьми

Нормативні документи з питань проблеми торгівлі людьми та можливостей отримати допомоги особам, які постраждали в умовах воєнного часу:

  • лист МОН від 25.03.2022 №1/3663-22 «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії» 
  • лист МОН від 14.06.2022 № 1/6355-22 «Про рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною кризою»

Звернутися  за  практичними  порадами  можна  до:  Національної  гарячоїлінії  з  протидії  торгівлі  людьми  та  консультування  мігрантів 527,  що  працює за підтримки МОМ, з 8:00 до 20:00 за номером 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) або0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).

 Особи, які  перебувають  за  кордоном,  можуть  звернутися  до  консультантів  гарячої лінії за електронною адресою 527.hotline@gmail.com;

Національної  дитячої  «гарячої  лінії»  за  телефоном0 800 500 225  або 116 111  (для  дзвінків  з  мобільного)  та  Національної  «гарячої»  лінії  з попередження  насильства,  торгівлі  людьми  та  гендерної  дискримінації 0 800 500 335 або116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».

Порядок поводження під час повітряної тривоги

Щоб отримувати сповіщення:

1. Встановіть застосунок через Google Play Market або AppStore.

2. Надайте йому дозвіл надсилати сповіщення та важливі попередження.

3. Виберіть область, у межах якої хочете отримувати сповіщення.
4. Відстежуйте початок та кінець повітряних тривог.

Сигнал передається також через систему оповіщення, регіональне радіо та телебачення.

У крайніх випадках або місцях, куди не дістають сирени, сигнали тривоги можуть передавати дзвони на церквах.

Якщо почули сирени, перебуваючи вдома:

1. Ввімкнути телевізор чи радіоприймач і уважно прослухати інформацію про характер тривоги;

2. За можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;

3. Швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків;

4. Закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо);

5. Взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття.

У разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.

Якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор — під несучі стіні, або ванну (але закрийте рушником дзеркало).

Якщо почули сирени, перебуваючи на роботі:

1. Виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій або Інструкцією, діяти за вказівками керівництва;

2. Швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги керівника ЗДО.

Перебуваючи у громадському місці, потрібно вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти відповідно до них (йти в зазначені сховища або укриття).

Ні в якому разі не можна після сигналу «Повітряна тривога» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах.

У хвилини небезпеки кожному необхідно мобілізувати себе, бути зосередженим та уважним, діяти максимально швидко.

Після завершення небезпеки штаб дає команду про відміну повітряної тривоги, після неї можна виходити з укриття та повертатися до звичних справ.

Бережіть себе! Разом переможемо!

УВАГА! ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ!

Пройшло вже понад 75 років, як відгриміли останні бої Великої Вітчизняної війни. Але і досі багатостраждальна українська земля зберігає в собі страшні залишки тієї пори – бомби, снаряди, міни, гранати, патрони. Все це носить назву вибухонебезпечні предмети (ВНП). За окремими розрахунками, ще сьогодні на території України знаходиться кілька мільйонів одиниць смертоносного вантажу, в тому числі близько 100 тисяч (!) авіабомб.

Знаходять ВНП у ході будівельних робіт, при проведенні сільськогосподарських польових робіт (особливо часто навесні та восени), під час весняної повені, збору металобрухту, екскурсій, туристичних походів, відпочинку дітей в оздоровчих таборах, а останнім часом боєприпаси часів Великої Вітчизняної стають здобиччю так званих «чорних археологів», які намагаються зробити бізнес на страшних знахідках минулої війни.

Дії при виявленні ВНП (або предметів, схожих на них)

Загальні дії:

– при виявленні вибухонебезпечного (потенційно вибухонебезпечного) предмету, жодним чином не чіпати його і тим більше намагатися розібрати;

– негайно повідомити в найближчий відділок поліції, у військкомат, органи місцевої виконавчої влади, підрозділ ДСНС або за телефонами «101», «102»;

– побачивши спалах або почувши звук вибуху, негайно сховатися чи лягти на землю, навіть знаходячись на значній відстані від місця вибуху, тому що можливе поранення камінням, уламками та ін.

Дії дорослих:

– помітити місце знахідки небезпечних предметів;

– виставити тимчасову охорону;

– довести до присутніх, що торкатися до небезпечних предметів не можна, так як це загрожує життю;

– негайно сповістити в місцеві органи влади, поліцію про знахідку;

– до прибуття працівників поліції взяти місце і предмет під нагляд;

– не допускати до місця знахідки інших людей, особливо дітей;

Дії дітей:

– визначити місце знахідки;

– не торкатися знахідок самому і не дозволяти це робити нікому іншому;

– про знайдені підозрілі предмети негайно сповістити дорослих;

– запам’ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка і поставити пам’ятну віху.

 ПАМ’ЯТАЙТЕ !

Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків. 

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області

Обережно, сказ!

https://bit.ly/3qHysmK

Подорож до лісу

ЗБИРАЮЧИСЬ ДО ЛІСУ:

одягніть зручний одяг та взуття відповідно до місцевості й погодних умов;

обов’язково повідомте рідних, знайомих про маршрут та тривалість походу, своєчасно інформуйте про їх зміну;

візьміть з собою запас питної води, повністю заряжений засіб зв’язку, сірники, компас;

не плануйте подорож до лісу наодинці та в темний час доби.

У ЛІСІ:

звертайте увагу на орієнтири ( струмки, лінії електромереж тощо);

дотримуйтесь правил поводження з вогнем (обов’язково обладнайте місце для вогнища, не залишайте його без нагляду);

економно використовуйте взяту з собою воду;

не їжте невідомих ягід та грибів, уникайте диких тварин.

ЯКЩО ВИ ЗАБЛУКАЛИ:

НЕ ПАНІКУЙТЕ, ретельно продумайте план подальших дій;

зарієнтуйтесь на місцевості ( за сонцем, знайомими орієнтирами тощо) та визначте напрямок , в якому збираєтесь йти, не звертайте з просік, стежок;

подавайте сигнали про своє місцезнаходження ( залишайте знаки на шляху, гукайте тощо), слухайте сигнали у відповідь та відгукуйтесь на них.

Навчально- методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області

Головне управління ДСНС України в Полтавській області

УВАГА! ГРИБИ!

Перш ніж вживати гриби – подумайте чи варто ризикувати своїм життям та здоров’ям!

ЗБИРАЙТЕ лише ті гриби, які добре знаєте;

ВІДМОВТЕСЬ від збирання та вживання пластинчатих грибів ( смертельно небезпечна бліда поганка може бути схожа на пластинчаті гриби: печериці, сироїжки.;

НЕ ЗБИРАЙТЕ гриби поблизу автодоріг, сховищ отрутохімікатів, сміттєзвалищ, промислових підприємств, залізниць, в міських парках ( гриби мають властивість накопичувати з навколишнього середовища токсичні речовини);

НЕ КУПУЙТЕ дикорослих грибів на ринках (невідомо де і коли вони були зібрані);

НЕ ДАВАЙТЕ ЇСТИ ГРИБИ ДІТЯМ ( дитячий організм більш вразливий до грибної отрути);

НЕ КУШТУЙТЕ сирих грибів;

НЕ ЗБИРАЙТЕ старих, перестиглих, червивих грибів;

ПЕРЕД ПРИГОТУВАННЯМ ГРИБИ НЕОБХІДНО ПРОТЯГОМ 10-15 хвилин ПРОВАРИТИ В ПІДСОЛЕНІЙ ВОДІ (відвар необхідно вилити);

В РАЗІ ПОЯВИ СИМПТОМІВ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ ( біль в животі, блювання, головний біль, пронос) НЕОБХІДНО НЕГАЙНО ЗВЕРНУТИСЯ ЗА КВАЛІФІКОВАНОЮ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ ( до надання медичної допомого потрібно декілька разів промити шлунок розчином соди або світло-рожевим розчином марганцівки);

В РАЗІ ОТРУЄННЯ НІ В ЯКОМУ ВИПАДКУ НЕ ВЖИВАТИ АЛКОГОЛЬ ( він лише посилює дію грибної отрути).

Навчально- методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області

Обережно: ожеледиця!

Прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці

            Пам’ятайте, що кращим для льоду є підошви з мікропористої  чи іншої м’якої основи та без високих підборів.

Людям похилого віку  краще в «слизькі дні» взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або шипом.

Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу – небезпечні для здоров’я.

Зачекайте, поки приберуть сніг і розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Як зменшити ризик травм в ожеледицю:

    Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки мають бути вільні від речей.

При порушенні рівноваги – швидко присядьте, це збільшує шанс утриматися на ногах.

У момент падіння згрупуйтесь, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться – удар, спрямований на вас, розтягнеться у часі  і втратить свою силу.

Не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, а й важчих травм, особливо переломів.

Не  ходіть біля самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах особливо.

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю.

Пам’ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машин  і падіння перед автомобілем, що рухається, призводить, як мінімум, до каліцтв, а можливо, і до загибелі.

Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані.

Травми при цьому найчастіше важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало.

Тримайтеся подалі від будинків – ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, під час відлиги (танення снігу і льоду) остерігайтеся падіння бурульок.

Правила поведінки на льоду!

Щороку в області внаслідок необережного поводження на льоду гинуть люди.

Небезпека зростає навесні, коли активно починає танути крига на водоймах.

З метою захисту свого життя та здоров’я необхідно знати та виконувати наступні правила перебування на льоду:

1. На водоймах безпечним вважається лід (при температурі повітря нижче 0):

– для одного пішохода – товщиною не менше 7 см;

– для групи людей – товщиною не менше 15 см;

– для масового катання на ковзанах – товщиною не менше 25 см.

2. Забороняється виходити на тонкий лід.

3. Міцність льоду перевіряють товстою палицею (жердиною), ударяючи нею (2-3 рази в одне і те саме місце) якнайдалі від себе. Категорично забороняється випробовувати міцність льоду ударами ніг. Якщо лід недостатньо міцний, потрібно припинити рух і повертатися назад своїми слідами (там міцність льоду вже перевірена).

4. Небезпечні місця на льоду, як правило, темніші за інших, небезпечний  -каламутний, малопрозорий і білий лід.

5. При переході замерзлої водойми необхідно користуватися прокладеними стежками. Під час групового переходу льодом необхідно йти на відстані 5-6 м один від одного й уважно стежити за тим, хто іде попереду. 

6. При пересуванні по льоду треба бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні і підозрілі місця (вмерзлі в лід кущі, траву та інше). Дуже небезпечно виходити на лід у нічний час. 

7. Забороняється самостійно виходити на лід або кататися на льоду дітям без нагляду дорослих.

8. Під час підльодного вилову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато лунок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 4-5 м.

9. Кожен рибалка повинен мати з собою міцну мотузку 12-15 метрів із великою глухою петлею на кінці, а також тримати поруч з лункою дошку або велику гілку.

Якщо ви провалились у воду

•  зберігайте спокій, не панікуйте;

• голосно покличте на допомогу;

• широко розкиньте руки на краї пролому та утримуйтесь від занурення у воду з головою;

• намагайтеся обережно дотягнутися до якогось предмета, що допоможе вам втриматися чи вибратися на поверхню;

• вибирайтеся на лід без різких рухів, налягаючи на нього грудьми та по черзі витягуючи на поверхню ноги. Намагайтеся зайняти своїм тілом найбільшу площу на льоду;

• вибравшись з ополонки, необхідно відкотитися від неї на безпечну відстань, а потім повзти в той бік, звідки ви прийшли, адже там міцність льоду вже перевірена. Ні в якому випадку не можна швидко бігти до берега, навіть якщо вам цього дуже хочеться;

• далі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками немає, викрутіть мокрий і знову одягніть його. Для зігріву робіть будь-які фізичні вправи.
 

Якщо у вас на очах під лід провалилась людина

• крикніть, що ви йдете на допомогу;

• знайдіть предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку, якщо вона має довгу та міцно пристрочену лямку;

• наближайтесь до ополонки повзком, широко розкинувши руки;

• підкладіть під себе дошку, фанеру;

• не підповзаючи до самого краю ополонки (за 3-4 метри), подайте потерпілому  палицю (мотузку, лижу, шарф тощо) і витягніть його на лід;

• витягши потерпілого на лід, разом з ним повзком повертайтесь на берег;

• якщо на допомогу поспішають декілька людей, можна лягти на лід один за одним, узявшись за ноги, і повзти до потерпілого. Перший у «ланцюгу» подає  потерпілому ремінь, шарф, палку тощо і усі тягнуть його на поверхню криги та відповзають з небезпечної зони;

• витягнувши потерпілого на берег, надайте йому першу допомогу, необхідну при охолодженні організму, викличте швидку допомогу.  

Увага! Різке похолодання сприяє переохолодженню організму та обмороженню тіла людей!

Щорічно до лікувальних закладів України надходять постраждалі з різними стадіями обмороження. За спостереженнями медиків кількість таких хворих збільшується одразу у декілька разів у періоди різких похолодань. Щоб уникнути переохолодження й обмороження, фахівці рекомендують більше про це дізнатися та дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких температур.

Що таке обмороження

Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче – 100С-200С. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря вище нуля. Статистика свідчить про те, що навіть усі важкі обмороження з ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп’яніння.

Ступені обмороження

Обмороження І ступеню(найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне відшаровування (шелушіння) шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.

Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.

При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолетово-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.

Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темно-синього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 340 С.

Перша допомога при обмороженнях

Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.

При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 240 С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.

«Залізне обмороження»

Взимку реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої шкіри з холодним металом. Як тільки дитина візьметься голою рукою за залізяку або лизне її язиком, вона міцно прилипне до неї. Звільнитися можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. Виникає жахлива картина – дитина плаче від болю, скривавлені руки та обличчя призводять батьків до стану шоку. На щастя, «залізна» рана не часто буває глибокою, проте все одно її необхідно терміново продезінфікувати. Спочатку промийте рану теплою водою, потім перекисом водню, який очистить рану від бруду. Добре допомагає застосування гемостатичної губки, але можна використовувати складений у декілька шарів стерильний бинт, який необхідно притиснути до рани та тримати до повної зупинки кровотечі. Якщо поранення велике, необхідно звертатися до лікаря.


Якщо дитина самостійно не відірвала від себе залізяку, а голосно кличе на допомогу, ваші правильні дії допоможуть запобігти виникненню великих поранень. Не відривайте дитину від залізяки, а полийте на прилипле місце теплу воду. Метал після зігрівання звільнить свою жертву. Говорячи про металеві предмети, необхідно нагадати, що взимку вони відбирають у дитини тепло. Тому неможна давати дітям дитячі заступи з металевими ручками, металеві частини санчат накривайте тканиною. Не дозволяйте дітям довго кататися на каруселях та гойдалках, лазити металевими сходами споруд на ігрових майданчиках. Обов’язково захищайте руки дитини рукавичками.

Профілактика переохолодження та обмороження

Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути переохолодження та обмороження при сильному холоді: не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє високій утраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокаючий. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, перстені на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Використовуйте допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнути і ви не в змозі будете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою.

Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення – магазину, кафе, під’їзду – для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не мочіть шкіру – вода проводить тепло швидше ніж повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити одяг. Під час сушіння одягу енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. Доцільно взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички та термос із гарячим чаєм. Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.

Врешті-решт пам’ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – це до неї не потрапляти. Якщо ви не любите екстремальних відчуттів, то у великий мороз не виходьте з приміщення без потреби!

Головне управління ДСНС України в Полтавській області